ФУНДАЦІЯ
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ
СПІВПРАЦІ
ПАУСІ

Українці вивчали досвід Польщі у провадженні громадського бюджету

повернутись
3 жовтня 2017 року
Делегація з України впродовж чотирьох днів знайомилася з впровадженням громадського бюджету в шести містах Польщі. Представники Луганщини, Кіровоградщини, Черкащини, Львівщини, Полтавщини та Одещини відвідали міста Познань, Конін, Калиш, Міліч, а також гміни Кавенчич та Острув-Великопольський.

Учасники поїздки, яку організувала Фундація ПАУСІ, ознайомилися з особливостями проведення громадського бюджету на кожній з територій, переглянули об’єкти, зроблені за рахунок бюджету участі, а також поспілкувалися з авторами проектів, міською владою та громадськими активістами.

Перша зустріч відбулася з активістом ініціативи розвитку громадського бюджету в місті Познань Павлом Глоговським, який займається впровадженням бюджету участі з 2013 року. Він розповів, що за останні чотири роки громадський бюджет в Познані та навколишніх гмінах набуває популярності. На початкових етапах реалізації ідея бюджету участі піддавалася жорсткій критиці, але у 2015 році партиципаційний бюджет вивели на рівень дискусії, почали робити зустрічі та обговорення на рівні рад мікрорайонів, а також запровадили контроль над аналізом проектних пропозицій. Люди повірили в те, що реалізувати власну ідею можна і нині голосувати за проекти приходить у чотири рази більше містян, ніж на початку впровадження громадського бюджету. Особливістю познанського партиципаційного бюджету є те, що голосувати дозволяється будь-кому, без обмежень по віку, а подавати проекти може житель міста, навіть, якщо у нього немає приписки. Голосування в Познані лише електронне, від паперового тут відмовилися. Проекти здебільшого спрямовані на розвиток інфраструктури міста і на них у 2017 році виділено 18,5 млн злотих (орієнтовно 137 млн. грн.), це 0,5% від загального обсягу бюджету. На 2017 рік усього було подано 315 проектів (загальних та локальних), з яких 160 пройшли експертний відбір. У 2016 році познанці реалізували 38 проектів. Це у майже у вісім разів більше, ніж у 2013 році, коли почав зароджуватися громадський бюджет.

Поділилася своїм досвідом з впровадження партиципаторного бюджету Асоціація «Солідарність в партнерстві», яка об’єднує одразу шість гмін,які розташовані недалеко від Познані. На їх території широко впроваджуються місцеві ініціативи та бюджет участі. Особливу увагу тут приділяють вивченню потреб громади перед стартом прийому проектних пропозицій. На їх основі розробляють навіть спеціальні аркуші ідей, які використовують для місцевої стратегії розвитку. Збирають пропозиції на спеціальнооблаштованих консультаційних пунктах. Оскільки в гмінах Великопольського воєводства завдяки проектам з розвитку сільських місцевостей широко використовуються кошти ЄС, то поляки найчастіше подають проекти спрямовані на розваги та відпочинок – майданчики для барбекю, проведення різноманітних фестивалів, конкурсів, зустрічей та змагань.

У місті Конін,  яке є промисловим містом з невеликою кількістю населення (близько 80 тисяч) за проектні пропозиції агітують навіть в церквах. Тут подавати проекти можна будучи жителем міста, навіть, без прописки, а от голосувати дозволяється з 16 років в електронній або паперовій формі (бюлетені). Бюджет участі складає два мільйони злотих (близько 15 млн грн), при загальному бюджеті міста у 400 млн злотих. Поділяються проекти на інвестиційні (благоустрій міста, реконструкції, будівництво) та м’які (фестивалі, навчання,тощо). Велика увага приділяється проектам, направлені на адаптацію людей з інвалідністю. Завдяки реалізації громадських проектів у місті з’явилися оригінальні лави на набережній, контейнер для збору пластикових кришечок, станція самообслуговування велосипедів, велодоріжки, проведено фестиваль вогню, відреставровано шкільний басейн та встановлено декілька спортивних майданчиків, тощо. Усього у 2016 році реалізовано 125 проектів. Громадські активісти Коніна розробили спеціальну платформу для визрівання ідей, а кожен реалізований проект позначається спеціально розробленою наліпкою. Найшаленіший проект, який подавався на громадський бюджет у Коніні – будівництво платформи для посадки НЛО.

В гміні Кавенчич, яка нараховує усього п’ять тисяч жителів, учасників обміну вразили проекти, які були реалізовані за рахунок бюджету участі. Загальний бюджет села складається з власних надходжень, грошей Євросоюзу, солтиства та різноманітних фондів. Тут перед процесом голосування проводяться сільські збори та анкетування, формується протокол зборів, а перелік проектів, які обере громада, належить до переліку завдань стратегічного ровитку гміни. За останні роки в Кавенчичі вдалося облаштувати місцеві зони відпочинку, площі для проведення загальних пікніків, створити дитячий майданчик, спортивні майданчики з вуличними тренажерами та полями для спортивних ігор, облаштовано пожежну частину добровольчого пожежного загону, тощо. Найбільше учасників обміну досвіду вразила місцева школа на 150 учнів, де перебувають як школярі, так і дошкільнята. Окрім сучасного ремонту там можна побачити те, чого не побачиш в більшості українських шкіл: тенісний та футбольний столи в коридорах, інтерактивні дошки в кожному класі, у початковій школі різноманіття розвиваючих іграшок, а в групі дошкільнят – зубні щітки. У кожному класі висить портрет Папи Римського, а стіни коридорів обклеєні досягненнями учнів. Спортивне поле та зала, а також дитячий майданчик при школі – виконані за рахунок бюджету участі.

У місті Калиш українці поспілкувалися як з громадськими активістами, так і тими, хто реалізовує проекти, а також пройшла зустріч з Президентом Адміністрації (мером міста). Громадські активісти розкритикували процес реалізації проектів-переможців та наголосили на поганій підготовці під час аналізу проектних пропозицій. Свої слова підтвердили цифрами, адже станом на зараз реалізовано менше половини переможних проектів, яких у 2017 році – 54. Усього з 2015 року реалізовано 77% проектів, що призводить до зневіри місцевих жителів, які голосують за проекти. Міська влада таку тенденцію пояснює просто – їм не вистачає робочих рук, які могли б реалізувати проекти, яких у 2017 році понад сотня. Але говорять, що усі нереалізовані проекти, хоч і з затримкою, виконують. Усього на реалізацію громадських проектів тут щороку виділяється 5 млн злотих (орієнтовно 37 млн грн), при загальноміському – 500 млн злотих. Ця сума не збільшується вже кілька років, на думку мера - цього цілком достатньо.  Велику увагу тут приділяють реконструкції будівель історичної частини міста, благоустрою міста, облаштуванню спортивних, дитячих та розважальних майданчиків, а також покращення інфраструктури для велосипедистів та туризму. Також в місті є облаштовані бокси для збору одягу для безхатьків. З підприємцями тут працюють на базі бізнес-інкубатора, де кожен охочий може отримати консультацію, як по роботі, так і, наприклад, зі створення бізнес-плану чи правильного розрахунку проектної пропозиції. Міський голова Калиша до того, як був обраний на посаду, теж писав проекти та активно цікавився впровадженням громадського бюджету. Пункт щодо партиципації був навіть в його передвиборчій програмі. На думку громадських активістів, це неабияк додало йому голосів.

Вдалося поспілкуватися українцям і з Президенткою Адміністрації Острува Великопольського. На цій території функціонують два види реалізації громадських ідей – бюджет участі та місцеві ініціативи. На їх реалізацію виділяється по одному мільйона злотих (близько 7,4 млн грн). На великі проекти тут виділяється 900 тис злотих (на один – 250 тис), а на малі – 100 тис злотих (25 тисяч – на один). Цих грошей цілком достатньо, запевнила голова гміни. Брати участь в голосуванні за проекти тут можна з 13 років, як через Інтернет, так і через спеціальні картки для голосування. Особливістю цього голосування є те, що люди можуть обрати по два кращих проекти серед великих та малих. Розпочали тут впровадження партиципаційного бюджету в 2014 році і вже чимало вдалося зробити: збудувати тенісний корт, сучасний стадіон для гандболу, придбати пожежну машину для добровольчої пожежної частини, зробити ремонт на станції хостерів (пластунів), облаштувати рекреаційні зони, велодоріжки, туристичні маршрути, дитячі та спортивні майданчики, встановити сучасні шкільні шафи в школи та придбати туди кольорові вбиральні, ремонтували тротуар та було чимало розважальних заходів. У 2017 році виграно 92 проекти, що на 24 проекти більше, ніж минулоріч. Збільшилася і кількість людей, які ходять на вибори, а також охочих проголосувати через Інтернет, хоча паперовий варіант теж практикується. Єдина проблема з якою зіштовхнулися в Острув Великопольському – нестача робочих, які могли б виконувати реалізацію проектів. Однак, незважаючи на це, виконання проектів у цій гміні стовідсоткове.

На завершення поїздки та спілкування учасники послухали про розвиток Долини Баричі. Оскільки після вступу до ЄС в Польщі дуже активно реалізовують проекти за рахунок єврофондів, після розробки стратегій своїх субрегіонів невеличкі поселення взяли найкращий досвід, використали свої переваги, розкрутили бренд території і тепер громада подає проекти відповідно до стратегій розвитку свого регіону. Одним з найвідоміших таких проектів є День коропа - щорічний фестиваль з вилову риби у місцевій річці. Логотип коропа став брендом місцевості. І тепер його широко використовують в сувенірній продукції, наносять на продукти та складають туристичні мапи. Особлива увага при розбудівлі територій приділяється архітектурі, тут надається перевага будівництву елементів в єдиному стилі.

Вивчення досвіду поляків дуже корисна для українців, де лише зароджується ідея партиципаційного бюджету. Адже на зустрічах поляки окреслили чимало проблем, з якими українські міста вже зіштовхнулися чи ризикують зіштовхнутися. Учасники поїздки залишилися враженими від об’єктів, які були подані на громадські бюджети та впроваджені в польських містах. Деякі ідеї вже готові реалізувати у своїх населених пунктах.

Навчальна поїздка проходила у рамках проекту «Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства» реалізується Фондом Східна Європа та Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Статтю підготувала учасниця навчальної поїздки Яна Вічірко