ФУНДАЦІЯ
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ
СПІВПРАЦІ
ПАУСІ

Особливості партиципаційного бюджету Польщі: думки учасників другої навчальної поїздки

повернутись
31 жовтня 2017р.
З 16 по 21 жовтня 2017 року відбулася навчальна поїздка щодо вивчення досвіду реалізації громадських бюджетів у Польщі. У навчальній поїздці взяли участь представники місцевого самоврядування та громадські активісти з Миколаєва, Долини, Енергодару, Білої Церкви, Миргорода та з Білозірської ОТГ.

Поїздка відбулася в рамках проекту "Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства", який реалізується Фондом Східна Європа та Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Проекту міжнародної технічної допомоги "Партнерство для розвитку міст" (Проект ПРОМІС), що впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів та фінансується Міністерством міжнародних справ Канад.

Учасники діляться своїми враженнями, спостереженнями та рефлексіями.

м. Познань

 Перше місто, яке відвідала делегація України в рамках навчальної поїздки - Познань, яке  розташоване в центральній частині західної Польщі на річці Варта. Населення міста складає 570 000 чоловік і воно є одним з найбільших торгових, промислових, культурних і освітніх центрів країни. В Познані українці зустрілися з Рафалом Яновичем, який розповів як впроваджується в життя громадський бюджет в місті та з якими проблемами там зіштовхується на етапі реалізації.

Познань став одним із перших міст, де почали впроваджувати громадський бюджет з 2012 року і напрацювали великий досвід роботи в даному напрямку. На початковому етапі впровадження громадського бюджету населення віднеслося скептично до цього. Важливе завдання поставили перед собою координатори познанського громадського бюджету - переконати населення, що влада і містяни прагнуть одного, і що є “ми”, а не “кожен сам по собі”. З часом активісти перемогли людську байдужість.

На початку впровадження бюджету участі велику роль зіграли експерти з інформування, роз'яснення та рекламування даного різновиду партиципації, адже спершу проекти були примітивними, але з часом мешканці почали подавати більш обґрунтовані пропозиції, спрямовані на розвиток міста.

Особливістю громадського бюджету в Познані є повна прозорість на всіх етапах: від подачі проектів до їх реалізації. Розмір суми, що спрямовується на реалізацію проектів, становить до 1% від міського бюджету - майже 20 млн. zł. Після перевірки проектів авторам дозволено проводити агітаційну кампанію протягом 30 днів. Голосування здійснюється як в паперових,  так і електронній формі протягом 30 днів. 

Впровадження громадського бюджету в Познані відкриває наступні можливості:

- виявлення і формування громадських лідерів;

- максимальне залучення громадян через громадські організації в бюджетний процес;

- виховання у містян відповідального ставлення до витрачання бюджетних коштів;

- мінімальний вплив чиновників в процесі впровадження ГБ;

- реалізація максимальної кількості проектів, але невеликих за вартістю, з метою залучення максимальної кількості мешканців в проект з пріоритетом для молоді.

 Ґміна Жнін

 У ґміні проживає понад 25 тис. осіб. Сільське населення налічує 10,0 тис осіб. а міське - 15,0 тис. Особливістю даної гміни є повна відсутність громадського бюджету, таким як ми його знаємо. Проте на даній території діє досить потужна співпраця з неурядовими організаціями (громадськими організаціями). На території гміни діє до 100 ГО.

Зусиллями місцевої влади було створено Центр неурядових організацій (ЦНУ). Метою ЦНУ є надання консультацій щодо правильності написання проектів, для участі в конкурсах на рівні гміни, повіту та воєводства. Центр також є місцем, де ГО можуть проводити свої зустрічі, навчання,  користуватися оргтехнікою та, навіть, отримувати кореспонденцію.  

 Щороку місцева влада оголошує про початок прийняття завдань (пропозицій) на конкурсній основі. За результатами конкурсу далі проводиться фінансування. На конкурсні завдання гміна Жнін у 2016 році виділила 198.0 тис. zł., а вже на 2017 рік — 233,0 тис. zł.

 Неурядові організації у гміні переважно підтримують освіту, медицину (проводять костюмовані зустрічі в лікарні з хворими дітьми),  спорт, культуру та волонтерство. У гміні Жнін за ініціативи ГО було встановлено на центральній площі  столики та лави для гри в шахи, шашки та доміно.

Також у гміні Жнін влада разом з активістами створили пункти рятувальників, які дивляться за безпекою на воді, оскільки  місто Жнін розташоване між двох озер. Там облаштували і спортивні майданчики, де проводяться спортивні марафони, в яких бере участь більшість мешканців гміни.

 Місто Торунь

 Торунь – наступне місто, де учасники візиту ознайомились, як з теоретичними засадами впровадження партипаційного бюджету, так і його практичними результатами.

Партипаційний бюджет впроваджується у місті Торунь з 2013 року і  діє активно вже 5 років поспіль. Його розмір визначається як 6 % від податку на нерухоме майно і в 2017 році склав 7.0 млн. zł.

Даний бюджет ділиться на загальноміський та локальний.  30%  від загального обсягу партипаційного бюджету виділяються на проекти загальноміського значення, а 70 % - на локальні проекти, які  розділяються між 13 мікрорайонами міста у співвідношенні до кількості населення, що проживає. Особливістю даної політики ведення партипаційного бюджету є відсутність обмежень у вартості проектної пропозиції. Головне, щоб проект не перевищував встановленні обсяги.  Щороку подається  180-200 проектів. Мешканці міста віком від 15 років мають можливість як і подавати проекти, так і голосувати за них. Проекти подаються у паперові формі і в електронній, але при умові наявності у автора і у осіб, що підтримують ідею, електронних підписів.  Голосування проводиться лише паперово, шляхом надсилання мешканцям  бланків для голосування з переліком проектів. Мешканці міста Торунь мають можливість особисто принести бланк з визначеними об’єктами або надіслати їх поштою на адресу міської ради. Голоси підраховуються впродовж місяця. Місто практикує і електронне голосування, яке при заповненні поля з особистими даними  ідентифікує особу  через СМС-код, який приходить на телефон.

 Переважна більшість проектів спрямована на облаштування велодоріжок, паркінгів, зупинок, ігрових та дитячих майданчиків, спортивних майданчиків, створення муралів (розписів) на будинках, проведення культурних заходів та фестивалів, створення зелених теренів, моніторинг (встановлення систем відонагляду) мікрорайонів, тощо.

 Особливий інтерес у учасників візиту викликав проект " Природа в одному пальці", завдяки якому людям з інвалідністю став доступним зооботанічний парк.  Проект реалізований у 2016 році за 120 тис. zł . За кошти проекту були встановлені таблички з інформацією про тварин та рослин, які написані шрифтом Брайля, а також пристрої, що дозволяють "доторкнутися" до природи, почути голос птахів та тварин, а також інформацію про них.

За кошти партипаційного бюджету було удосконалено ігровий  майданчик "Пряникове містечко". Це атракційна забава не лише для дітлахів. Тут від міської метушні можуть знайти відпочинок і пошановувачі гри в шахи,  настільного тенісу і міні гольфу. 

Дуже багато в місті встановлено спортивних майданчиків, що надає можливість мешканцям покращити свою фізичну форму.

Довідково: Торунь - місто на півночі Польщі, батьківщина Миколая Коперніка, історична частина міста внесена до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Населення міста складає близько 203 тис. осіб.

 Ґміна Лісево

 Лісево - сільська ґміна у північній Польщі.  Населення гміни складає 5,5 тис. осіб. До складу гміни входить 18 населених пунків (сіл). По суті, гміна є самоврядною громадою мешканців відповідної території.

До компетенції гміни належать, зокрема, початкові школи, дитячий садок, бібліотека, культура, там управляють ринками, охороною здоров'я, займаються організацією комунального господарства, і т. д.

На території гміни Лісево знаходяться дві початкові школи, діє Гмінний Спортивний Клуб «Вікторія Лісево». Гміна самостійно фінансує видатки на утримання території та власних закладів.

Суттєву увагу на території гміни приділяють вивченню потреб громади.  Мешканці гміни мають можливість подавати власні пропозиції, які, в свою чергу, занотовуються. Таким чином розроблялася стратегія розвитку, яка чітко відображає план подальшого територіального, фінансового та соціального зростання території. Збирають пропозиції в спеціально облаштованих консультаційних пунктах. У теплу пору року мешканці проводять свої консультації у наметі, який розташовують на доступній для кожного території.

Особливістю даної гміни є не впровадження   бюджету участі, а громадські слухання та активна участь мешканців гміни у розподілі коштів фонду солтису. Фонд солтиса – це певні грошові  ресурси  гміни, які законодавством  зарезервовані на селом (солтист). В свою чергу, мешканці солтиста разом із старостою  визначають на що витрачати дані кошти з цього фонду. Переважно більшість коштів спрямовується на комунальні проблеми (обслуговування водопостачання та водовідведення), а також на утримання в належному стані вуличного освітлення. Залишок фонду потім розділяється на інші потреби солтиства: спортивні та ігрові майданчики, зупинки, озеленення територій тощо. Проте дані пропозиції, що фінансуються з фонду повинні відповідати затвердженій стратегії розвитку.

У 2016 році на заходи, які  реалізовані у рамках фонду солтиса  загалом   витрачено  суму в розмірі 243,9 тис. zł. при встановленому плані 249,8 тис. zł. У 2017 році даний фонд становить 241,0 тис. zł.

Найважливішим в даному бюджетному процесі є те, що не війт, не рада гміни, не окремі депутати, а тільки  мешканці на сільському зібранні вирішують, на що зокрема має бути призначена даний фонд, тобто видатки на їхні потреби. Таким чином залучається населення до управління справами гміни, що сприяє згуртованості мешканців.

  Гміна Хелмж

 Місто Хелмж став пʼятою місцевістю, де учасники  навчальної поїздки змогли ознайомитися з  програмою «добрі консультації»,  фондом солтиса та таким  різновидом партиципаційного бюджетування, як громадський бюджет на рівні повіту.

Дана гміна складається з 34 населених пунктів -  сіл. Населення становить до 10 тисяч осіб.

Гміна Хелмж має властиву саме їй особливість серед всіх інших. Мешканці не лише беруть участь у фонді солтиса, але й у Бюджеті громадянському на рівні повіту Торунь (для нас на районному рівні). За дані кошти будують спортивні майданчики, ігрові площадки, зони відпочинку, тротуарні пішохідні дороги, проводять озеленення,  покращують вуличне освітлення, тощо. У 2017 році загальний фонд солтиса склав 447,9 тис. zł. Кошти з даного фонду розподіляються пропорційно до кількості населення, що проживає на території села. А вже потім мешканці самі визначають, на що будуть витрачені ресурси в наступному році. Проте  населення кожного села гміни Хелмж 70% коштів спрямовує на підтримку інфраструктури (утримання в належному стані доріг, освітлення, водоочисних споруд), а 30 % - на інші завдання (встановлення ігрових та спортивних майданчиків, зон відпочинку, проведення озеленення, різних фестивалів тощо). Головним гаслом гміни є «Все в руках мешканців. Якщо прагнеш щось зробити, запитай себе, що ти можеш і з цього почни».

У гміні Хелмж діє громадська бібліотека, яка в приміщенні має залу, де мешканці можуть збиратися для навчання, засідань, проводять зустрічі громади. При бібліотеці, яка розташована поблизу школи, є комп'ютеризована бібліотека для всіх охочих та кімната відпочинку  для  наймолодших відвідувачів закладу. За ініціативи мешканців, на одному з поверхів розмістили проектор та проекційний екран. За допомогою даних пристроїв молодь має змогу збиратися для спільного перегляду фільмів. До речі, дана громадська бібліотека має у своєму складі ще три бібліотеки, які розташовані в інших селах.

Як зазначалося, гміна Хелмж бере участь у громадському бюджеті на рівні повіту Торунь, загальний фонд якого становить 200,0 тис. zł. А далі як і в кожному бюджеті участі є час для подачі проектів, їх аналізу, агітації, голосування та реалізації. Але авторами можуть бути не мешканці окремо, а лише гміни. Виділенні кошти ГБ  торуньського повіту спрямовуються лише на підвищення культурного та спортивного рівня гміни. У 2015 році було подано 54 проекти, із них 22 реалізовані. У 2016 відповідно 45 проектів, із них втілено 21. У 2017 році подано 48 проектних пропозицій.  Від кожної гміни можуть бути подані мінімально 2 проекти (один проект обовʼязково на розвиток повіту, а інших на гміну).  Голосування відбувається лише в паперовій формі протягом одного місяця. Під час голосування  один голос віддається за повітовий проект, а один відповідно за локальний. Вартість одного завдання (проекту) має бути не більше ніж 10,0 тис.zł.

Це були проекти переважно на проведення кулінарних курсів, спортивних змагань, озеленення,проведення бізнес форумів, запис СD диску місцевих талантів, організація фестивалю «Музика майстрів» тощо.

 Місто Грудзьондз

 Дуже дiєвий смачний рецепт формування гармонійної місцевої громади 20 жовтня  презентувала українським учасникам навчального візиту з вивчення досвіду Республіки Польща місцева влада міста Грудзьондз  по запровадженню механізмів участі громадян у бюджетному процесі, зокрема Громадського бюджету.

Українські учасники дізналися, що першим стратегічним, крім єднання активних i розумних громадян з командою бурмістра, є вiдповiдний бренд інноваційного демократичного розвитку - « #gru».

 Саме бренд «#gru» у поєднанні з механізмом громадського бюджету протягом чотирьох років допоміг зробити мешканців ініціаторами інноваційних ідей, що були реалізовані за організаційної, інформаційної та фінансової підтримки громадського бюджету. Таким чином реалізується місія бренда з єднання зусиль активних і розумних патріотів гміни для її економічного і соціально-стратегічного розвитку.

Гміна впроваджує громадський бюджет протягом останніх 4 років. За чотири роки було подано 359 проекти, з яких реалізовано 93 проекти-переможці. Один проект місцевий (локальний) не повинен перевищувати 100 тис.zł., загальноміський - 250 тис.zł. Розмір бюджету у 2017 році - 2,6 млн.zł. Населення міста близько 100 000 мешканців. Багато проектів у даному місті було реалізовано у сфері освіти.

«М’які» проекти, спрямовані на проведення фестивалів, марафонів, концертів місцевих зірок, а «тверді» - на облаштування дитячих і спортивних майданчиків,  зон відпочинку, тощо.

Учасників навчальної поїздки дуже надихнула  історія успіху гміни, що повʼязана на створенні подібного бренду економічного, соціального, стратегічного та демократичного розвитку громади.

 Місто Прущ Гданський 

 Містечко Прущ є передмістям Гданська. За останні чверть сторіччя населення міста зросло удвічі та налічує 30 тис. мешканців. Громадський бюджет тут розпочався у 2015 році з громадських слухань. Тоді ж було вирішено, що до голосування допускатимуться тільки ті проекти, що відповідатимуть завданням міста (тобто стратегії розвитку), розташовані на землях чи у приміщеннях міста, а також відповідатимуть генеральному плану. Встановлено максимальну вартість одного проекту – спеціально для того, щоб можна було виконати декілька проектів щороку. Також є розподіл на великі і малі проекти: 30% коштів виділяються на малі проекти (максимальна вартість – до 70 тис. zł.) та 70% на великі. У 2017 році перемогу дістали 14 малих та 3 великих проекти.

Перший цикл громадського бюджету розпочали також у 2015 році. Аплікаційні форми розробили максимально прості. Кожен мешканець має можливість звернутись із запитаннями до відповідальних за громадський бюджет осіб. Загалом таких людей у Прущі три: координатор, помічник та IT-спеціаліст. На 2018 рік містом передбачено бюджет, який складає 600 тис.zł.

На голосування кожен мешканець може підтримати п'ять проектів, причому їх потрібно виокремити за важливістю: перший – найважливіший, п'ятий – найменш важливий. Голосування у Прущі паперове та електронне. Голосують за проекти мешканці міста, що фактично проживають у місті, віком  від 16 років. Та оскільки у містечку переважає молодь, то і голосують здебільшого онлайн. На майбутнє там планують взагалі відмовитися від паперового голосування. Так, у 2015 року онлайн було віддано 71% від усіх голосів, 2016 року – 75%, 2017 року – 81%.

Щороку на інформування громади виділяється кільканадцять тисяч злотих. За ці кошти розміщують інформацію у друкованих та електронних ЗМІ Пруща та сусідніх міст Гданська, Сопота і Гдині (адже багато мешканців Пруща працює саме там), виготовляють зовнішню рекламу, проводять зустрічі з мешканцями.

Серед проектів, що були обрані та реалізовані - це удосконалення інфраструктури дитячих садків, системи безпеки дитячих садків, фітнес парків, дорожнього містечка, а також побудова велодоріжок, гриль містечка, упорядкування зон відпочинку, створення троп, що з'єднало мікрорайони та багато інших.

Незважаючи на досить потужну промоцію, тут, як і у всій Польщі, зберігається тенденція зниження зацікавленості громади. Якщо першого року проголосували 14% громадян з правом голосу, то третього року свої голоси віддали лише 5%. 

Тому команда громадського бюджету та керівництво міста активно працюють над способами посилення зацікавленості громади.

 Місто Гданськ               

 В Гданську, яке є одним із найстаріших міст Польщі, морською столицею та туристичним центром, ми познайомилися із новою формою громадянської участі, яка має назву громадянська панель. Це є спосіб прийняття рішень громадянами. До неї запрошуються усі жителі, які проходять такі критерії, як район, стать, вік, освіта та яким пропонується взяти участь в обговоренні певної теми.

В місті обирається 56 основних учасників панелі та 8 додаткових осіб (для заміни основних учасників у випадку непередбачених обставин). Відбір панелістів проходить в декілька етапів. Також до обговорення залучаються експерти (представники вищих учбових закладів, чиновники, підприємці, тощо). Зустріч зазвичай ведуть 2 запрошені модератори. Основними правилами проведення громадянських панелей є повага, взаємоввічливість, чіткість та зрозумілість формулювання думки, відкритість запитань, свідомість рекомендацій та дотримання тематики.

Ключовим елементом громадської панелі є дебати. Учасникам надана можливість ретельно зрозуміти тему та наслідки запропонованих рішень. Через дискусію та участь у роботі груп, вони мають можливість ознайомитись з різними точками зору. Результатами роботи панелі є рекомендації в даній темі, які відповідають питанню - яке рішення є найбільш вигідним для місцевої громади?

Громадянська панель - це форма дорадчої демократії. Рекомендації групи є обов'язковими  та передумовою є те, що вони справді  мають впливати на майбутнє прийняття рішень. Необхідний рівень підтримки обов'язкової рекомендації - 80 відсотків усіх учасників панелі.

На організацію громадянської панелі місто Гданськ витрачає 120 тис.злотих, з яких по 600 злотих отримує кожен з панелістів за участь.

В Гданську вже відбулися громадянські панелі на теми «Як покращити якість повітря?» та «Як краще підготувати Гданськ до проливного дощу?». Крім цього, планується проведення «Як переконати мешканців діяти?».

 Досвід проведення громадянських панелей є абсолютно новим та надзвичайно корисним для України за яким наше майбутнє! 

 

І як підсумок,   хочеться зазначити, що в Польщі  суттєву увагу привертає суспільна турбота. Все робиться з  думкою про інших і для інших, а не лише для себе.

Оскільки міста та гміни, які відвідала група, з партиципаторним бюджетом мають справу не перший рік, то корисним було дізнатися різні нюанси з якими зіштовхнулися поляки під час його впровадження та реалізації.

      Широко користується заохочення мешканців до співпраці над ідеями та методами впорядкування територією. На таких зустрічах мешканці  разом з представниками влади, можуть дискутувати та зображати спільне  бачення розвитку свого міста чи гміни. В деяких місцевостях, навіть, подбали про мам, які на збори проходять з дітьми, запросивши аніматора, який розважає малечу.

     Визначення та розроблення стратегії розвитку  -  це бачення того  як саме повинно виглядати їх місто чи «село». Таке планування на багато років вперед дає дуже гарні результати. Хоча на її розроблення витрачено до півтора року часу та 10 засідань. Але вважаємо, що воно того варте. А для того, щоб на такі зібрання прийшла максимальна кількість людей, надсилаються  запрошення  з особистим підписом керівництва міста чи гміни.

Правильний стратегічний підхід до використання коштів та застосування різновидів партиципації — це запорука успіху розвитку місцевості. І не важливо, це місто, гміна чи вся країна.  Оскільки, для того щоб мати щось, не обов’язково  вигадувати  складні речі. Потрібно повірити в себе, у власні сили і почати довіряти місцевій владі.  І саме це є запорукою успіху на всіх етапах впровадження бюджету участі.

  

Стаття підготовлена учасниками навчальної поїздки.