Новий посол Польщі в Україні: Польська дипломатія повернулася до realpolitik, але її cуттю досі є підтримка України
Чи залишається Польща адвокатом України в Європі, як вирішити проблему з чергами на візи та де в Україні місця з найкращою енергетикою, — про це «Нашому Вибору» розповів новий посол Республіки Польща в Україні, колишній директор Фонду польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло.
Пане посол, останніми роками Ви як експерт коментували українські події, часто відвідували Київ, були на Євромайдані. А коли Ви першого разу потрапили до України?
Це було доволі давно, перед візитом папи Івана Павла ІІ до України. Тоді мене, разом з одним журналістом, який займався релігійною тематикою, попросили зробити для українських журналістів заняття, присвячені Папі, Католицькій церкві, розповісти, як у Польщі пишуть про релігію. Це було ще перед вступом Польщі до ЄС.
У біографічній нотці згадується, що Ваша родинна історія пов’язана з Україною…
Родини і моєї матері, і мого батька мають коріння на терені сучасної України. Мій батько народився у Пеняках — це Львівська область, недалеко від Гути Пеняцької. Натомість частина сім’ї моєї матері походить з Волині. У цих місцях я почуваюся майже як вдома. На мою думку, люди, яким дорога спадщина багатьох культур, європейська спадщина, будуть добре почуватися і на заході України, і на сході Польщі. Мені приємно бувати у регіонах, де є і греко-католицькі, і православні церкви, і костели, і синагоги.
І в Польщі, і в Україні Ви маєте репутацію експерта, який ставить доволі гострі діагнози міжнародній політиці. Наприклад, Ви від початку називали війною конфлікт на сході України. Як плануєте поєднувати цю прямолінійність з фахом дипломата?
Ну, (мій співрозмовник сміється) буду змушений якось собі порадити. Але мені здається, що ця моя звичка може стати перевагою: якщо поєднати мій полемічно-публіцистичний талант з дипломатією під час розмов з людьми та інтерв’ю, це може дати добрі результати. Це допоможе реалізувати мою головну ціль — поглиблювати стратегічне партнерство між Польщею та Україною.
Як Ви бачите пріоритети своєї каденції посла в Києві?
Моя роль, так насправді, буде доволі консервативною — я продовжуватиму працю моїх попередників. Метою кожного польського уряду, незалежно від того, хто переміг на виборах, є розвиток України, її інтеграція з Європою, аби Україна була багатшою та безпечнішою країною. Так що я робитиму усе, аби реалізувати ці цілі. Напевно, на першому місці сьогодні є допомога Києву в імплементації Угоди про асоціацію та Угоди про ЗВТ з ЄС, плюс політична допомога у питанні російської агресії та анексії Криму.
Польсько-українські відносини цього літа переживали період охолодження через ухвалення Сеймом “волинської резолюції”. У Києві можна було почути чимало голосів, що період радісної дружби завершився і Варшава вже не буде нашим адвокатом у ЄС.
Останні візити президента Польщі Анджея Дуди та глави МЗС Вітольда Ващиковського до української столиці мають розвіяти сумніви скептиків. Український напрямок і надалі залишається дуже важливим для польської закордонної політики, в цій матерії нічого не змінилося. Можливо, українські колеги пам’ятають польську активність часів Помаранчевої революції і певне охолодження стосунків після, і теперішній період їм видається повторенням історії. Дійсно, поляки гаряче підтримували українську Революцію гідності, теперішні ж стосунки повернулися до вирахуваної дипломатії, такої realpolitik. Але істотою цієї realpolitik досі є підтримка України.
Для більшості українців Польща це, все-таки, в першу чергу не візити президентів та міністрів, а візи та кордон. І тут маємо проблеми. Про черги чи скандальну поведінку польських прикордонників фактично нон-стоп можна прочитати у соцмережах. Останніми тижнями в українських ЗМІ з’явилося кілька текстів, у яких описується неприємний досвід заявників на польську візу. Чи плануються якісь зміни у цих сферах?
По-перше, не все у цих сферах залежить від посла. Наприклад, ситуація на кордоні так само залежить від української сторони, адже це наш спільний кордон. Я погоджуюся, що явище черг, що тривають понад 10 годин, є скандальним, і ми маємо об’єднати зусилля, щоб його ліквідувати. Напевно, належить збільшити кількість пунктів перетину кордону, поліпшити стан інфраструктури. Наскільки я знаю, тривають переговори, аби кредит, який польський уряд надав українському, був використаний, між іншого, на це. Ситуація з візами, я сподіваюся, поліпшиться вже найближчим часом, коли Єврокомісія надасть українцям безвізовий режим.
Скасування віз торкнеться людей, які хочуть відвідати Польщі з туристичною або бізнес-метою, проте не позначиться на тих, хто їде на роботу чи навчання. Зрештою, апліканти на візу скаржаться не тільки на черги: за подачу документів можна заплатити лише в одному банку, консули неохоче дають багаторазові візи, візовий центр є не просто варіантом, а єдиною можливістю податися на візу, тобто навіть за безкоштовні візи врешті-решт доводиться платити.
Наша угода з компанією, якій належать візові центри, була підписана кілька років тому, і ця фірма обслуговує не тільки польські консульства, але й диппредставництва багатьох інших країн ЄС. Так, теперішню ситуацію треба якось змінювати. Головною проблемою наразі є “хакування” наших Інтернет-сторінок і бронювання термінів подачі документів сторонніми людьми, які пізніше ці терміни перепродають. З цим можна боротися тільки так, що хтось поскаржиться до суду, знайдуться свідки, які можуть підтвердити факти шахрайства чи корупції. Не можна побороти цієї системи, якщо люди її приймають і самі, за звичкою, несуть гроші злочинцям. Мені здається, тут треба розв’язувати ситуацію у правовій площини — карати тих, хто порушує закон, тих, хто вимагає з аплікантів гроші. Але тут перший крок мають зробити українці.
В Україні тільки-но відійшли від “волинської резолюції” Сейму, як на початку жовтня відбудеться прем’єра фільму “Волинь” Войцєха Смажовського, яка поверне цю болісну тему до діалогу між двома народами. Яким чином Ви збираєтеся доносити до українців польське раціо у цій справі?
Фільм Смажовського це не документальне кіно, це художній фільм, який представлятиме артистичну точку зору на події. Вже створена польсько-українська комісія істориків, яка працює над документами того періоду, результати цієї наукової праці будуть оголошені. Останні візити Дуди та Ващиковського показали, що керівництво і Польщі, і України хоче думати про майбутнє, реалізувати спільні проекти. Є питання різної інтерпретації подій, які у Польщі називають Волинською різаниною, але ця інтерпретація не може розмивати нашу спільну мету — побудову безпечнішої Європи, безпечної та сильної України, яка інтегрується з ЄС.
Останніми роками Ви багато подорожували Україною. Знайшли своє улюблене місце?
Напевно, дуже близьким мені є Львів, місто бароко та сецесії, схоже на мій рідний Краків. Я обожнюю гуляти меншими вулицями в центрі Львова, заходити у двори, робити фотографії, насолоджуватися красою цього міста. У Києві я найбільше люблю Андрієвський узвіз, там під час прогулянки завжди можна побачити щось цікаве, хоча от зараз усвідомлюю, що я так ніколи нічого не купив. Я колекціонує не речі, а фото. На Андріївському також знаходиться музей мого улюбленого письменника, Михаїла Булгакова.
Ви згадали про своє хоббі — фотографію. То буде виставка “Україна очима нового польського посла”?
Раніше я про це не думав… але, здається, це добра ідея. Я маю сотні фотографій з України, як природи, пам’яток, так і знакових політичних подій. Так що коли приїду до Києва, в якийсь момент можу їх показати.
Олена БАБАКОВА
http://naszwybir.pl/novyj-posol-polshhi-v-ukrayini-polska-dyplomatiya-povernulasya-realpolitik-ale-yiyi-istotoyu-dosi-ye-pidtrymka-ukrayiny/
Інші матеріали:
Ян Пєкло: «Нам треба зосереджуватися на майбутньому, а не на історії»