Про партиципацію, Атлас партиципаторного бюджету та український досвід

Україна - четверта в Європі за кількістю громадських бюджетів!  У 2018 році їх налічувалося 210. Для порівняння, у Польщі - 1860,  Португалії - 1868, Іспанії - 400. Про це та багато іншого можна дізнатись у Атласі партиципаторного бюджету. Атлас готували автори із 71-ї країни та презентували на Академії розумного мешканця у Португалії. Там ми провели чотири цікаві дні у дискусіях про кризу демократії, штучний інтелект, комунікації та їх вплив на процеси партиципаторного бюджетування.

Про Атлас партиципаторного бюджету

Мапи, порівняльні таблиці та інформація про громадські бюджети кожної країни - все це доступне у форматі pdf версії Атласу партиципаторного бюджету англійською мовою.

Для того, щоб зрозуміти динаміку стрімкого поширення Громадського бюджету та показати вплив суспільно-політичних процесів на розвиток цієї демократичної практики, автори розглядають кожну країну у контексті чотирьох індексів: демократії, корупції, розвитку людського потенціалу та відчуття щастя.

“Зараз партиципаторний бюджет у світі асоціюється із протидією корупції, боротьбою за демократію та рівність”.

Нельсон Діас, автор Атласу

Кілька прикладів із видання:

●       Із 178 партиципаторних бюджетів у Північній Америці 145 реалізується у США, більшість із них  - у школах.

●  У Південній Америці, батьківщині партиципаторного бюджету, спостерігається спад партиципаторного бюджетування, оскільки провайдер цього процесу - Бразилія, переживає політичну і соціальну кризу.

●    У Африці зараз здійснюється 950 партиципаторних бюджетів, що на 15% більше,  ніж торік.  Цей приріст пов'язують із тим, що громадський бюджет підкріплює процеси децентралізації та створення нових муніципалітетів.

●       У Європі реалізується найбільше партиципаторних бюджетів - 4500.

●      Впровадження Громадського бюджету на національному рівні регламентовано законодавчими актами у Польщі, Анголі, Перу, Індонезії, Домініканській Республіці, Панамі, Еквадорі, Південній Кореї та у Португалії.

●       Громадський бюджет здійснюється у 170 столицях світу.  

Під час представлення Атласу обговорювалося чому в 20 країнах із повною демократією відсутня практика партиципаторного бюджету? Чи є партиципаторний бюджет інструментом боротьби із корупцією? Як принципи відкритості, інклюзивності та партнерства партиципаторного бюджету  можуть функціонувати у  країнах з авторитарним режимом?

Україна в Атласі партиципаторного бюджету

У нашій країні відсутнє національне законодавство щодо партиципаторного бюджету. Нормативні акти погоджуються членами робочих груп, до складу яких входять представники влади, депутатського корпусу рад, громадських організацій та затверджуються на місцевому рівні. Крім місцевого рівня, є бюджет на рівні Полтавської області. 

Соціальною інновацією є Всеукраїнський громадський бюджет, до практики реалізації якого  Україна приєдналася після Португалії та Південної Кореї. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України виділяється 500 млн грн. Кожна область може долучатися до використання цих державних коштів, розробити і затвердити відповідне положення.

Вінниця стала першим містом в Україні, яке почало реалізовувати практику шкільного громадського бюджету, виділивши для цього 1 млн грн.

Найбільше громадських бюджетів реалізується у містах, але із 2018 року 36 ОТГ теж почали реалізовувати цю прогресивну практику. Особливістю є те, що громади мають відповідні електронні платформи, які дозволяють не тільки голосувати за проекти, а й вивчати нормативну базу, відслідковувати всі етапи проходження проєкту - від реєстрації до реалізації.

З огляду на індекси України, то вони ще досить високі щодо розвитку корупції та недостатні стосовно розвитку людського потенціалу. Цікаво, якими будуть ці показники у наступному році? Чи будуть впроваджувати громадський бюджет на різних рівнях: місцевому, обласному, шкільному нові громади?

Тренди партиципаторного бюджетування

Показником успішного залучення мешканців і мешканок є кількість поданих проєктів, чи кількість людей, що проголосували Звісно ж ці дані не дають повної картини про те, як відбувається процес, наскільки він є інклюзивним, відкритим та деліберативним.

Деліберація означає процес вироблення і прийняття рішень з їх попереднім всебічним обговоренням, зважуванням можливих варіантів (із сайту political-studies.com )

“Чи буде загальна довжина велосипедних доріжок свідчити про розвиток велоінфраструктури у місті? Звісно, що ні! Адже часто велодоріжки низької якості, незручні та клаптикові. Так само усі процеси, які пов'язані із консультуванням про бюджет та не відповідають процесам відкритості, партнерства не можуть бути партиципаторним бюджетом”.

Джош Лернер, виконавчий директор проєкту “Партиципаторний бюджет”

Питання партиципаторного бюджету, які були порушені представниками із усіх континентів на Академії розумного мешканця у Португалії:

-          Як може такий інклюзивний інструмент партнерського залучення стрімко розвиватися у  країнах з авторитарною формою державного правління та в країнах з високим рівнем корупції?

-          Як загальна криза демократії, ріст популізму, розвиток штучного інтелекту та складні системи комунікацій можуть впливати на трансформацію партиципаторного бюджету?

-          Які фактори зумовили стрімкий розвиток впровадження партиципаторних бюджетів у навчальних закладах? Яка роль та відповідальність дітей у цьому процесі?

-          Як відповідність цілей партиципаторного бюджету співвідноситься із цілями сталого розвитку та наскільки вони  відповідають запитам сьогодення? 

Громадський бюджет проникає у різні сфери нашого життя, не перестає бути соціальною інновацією. У місті Боллате, Італія реалізували громадський бюджет для засуджених. Проєкт складається із двох частин: краудфандингу коштів та процесу партиципаторного бюджету. Проєкт підтримують громадські організації, мешканці міста. Підготовка проєктів складає кілька етапів: проголошення ідей, висловлення пропозицій, підготовка, їх обговорення, аналіз та голосування. Все як у звичайному громадському бюджеті. Ідеї стосуються покращення умов перебування в'язнів, їхньої соціалізації. Детальніше про процес та проєкти можна довідатися, перейшовши за цим посиланням https://www.ideeinfuga.org/

Партиципація по-португальськи

Цього року Академія розумного мешканця проходила у місті Кашкайш, у одному із кампусів лісабонського університету NOVA. Сама природа: сонце, океан та хвилі сприяли рефлексії та появі нових цікавих думок. Тим паче, що досвід міста Кашкайш сприяв цьому.

Міська влада поставила конкретну ціль. Оскільки місто умовно поділено на дві зони: більш розвинену - від океану і до автостради, і менш розвинену - від автостради, то завданням партиципаторного бюджету було вирівняти цю різницю. Наступною ціллю було заохочення мешканців до голосування, а для цього потрібно, щоб люди були частиною процесу та відчували себе безпечно. 

Міський відділ партиципації постійно проводить моніторинг та оцінку реалізації кожної партиципативної практики, адже як можна дізнатися, що відбувалося добре, а на що варто звернути увагу та покращити?

“Місто повинно мати комплекс інструментів участі, адже люди різні й кожен має право брати участь саме так, як він того хоче. Крім того, що має бути структура інструментів участі, група осіб, які цим займаються (а у Кашкайші - це 20 осіб!) також потрібна участь міського голови, який вірить у це і завжди говорить “Чудово, давайте робити!”.

Внаслідок лісових пожеж нам було необхідно евакуювати частину місцевого населення. На подив, усі спокійно залишили свої домівки, взявши тільки необхідне. Чому? Тому що довіряли! Хоча у інших містах цей процес проходив не так безболісно. Крім того, від волонтерів не було відбою, коли ліквідовували наслідки пожежі”.

Жоанна Бальсемао, заступник міського голови міста Кашкайш

Місто Кашкайш активний учасник Асоціації партиципативних муніципалітетів, до якої входять 62 міста Португалії. Об'єднання проводить багато активностей, видає публікації, організовує міжнародні форуми. Про діяльність цієї Асоціації можна почитати на сайті http://www.portugalparticipa.pt/

Що ж далі? Питання для роздумів

-          Чи зможе Громадський бюджет відновити довіру мешканців і мешканок до влади?

-          Чи потрібні стандарти Громадського бюджету для України? Як їх розробити?

-          Чи потрібен законодавчий акт на національному рівні, який буде регламентувати впровадження бюджетів участі в громадах України? 

-          Чи чекає Україну спалах шкільних Громадських бюджетів?

-          Як створення Асоціації учасницьких міст та ОТГ вплине на те, що влада почне розглядати мешканців та мешканок як своїх партнерів?

Усі ці питання ми плануємо обговорити разом із вами. Пишіть нам свої пропозиції, думки. А спільну дискусію організуємо на Форумі практиків партиципації у Києві 17-18 січня 2020 року .

 

Леонід Донос,

експерт із партиципаторних бюджетів Фундації ПАУСІ